ВАНТ №6 2005

CONTENTS СОДЕРЖАНИЕ СТАТЬЯ

THE METHOD OF BRANCHING RATIO MEASUREMENTS FOR NUCLEAR UNBOUND STATES PRODUCED BY THREE PARTICLE REACTIONS


Yu.N. Pavlenko
Institute for Nuclear Research, Kyiv, Ukraine
e-mail: ypavlen@kinr.kiev.ua


The direct method of decay branching ratio determination for nuclear unbound states is proposed. The method is based on the complex study of three particle reactions in kinematically complete and incomplete experiments. The resonance decay probability is defined as a ratio of experimentally observed magnitudes, namely the differential cross sections corresponding to the processes of resonance excitation and their decay. The most favourable conditions for such measurements have unbound states with the excitation energy near the decay threshold into the one of the possible channels. The peculiarities and some applications of the proposed method are discussed.

МЕТОД ИЗМЕРЕНИЯ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ВЕТВЕЙ РАСПАДА НЕСВЯЗАННЫХ СОСТОЯНИЙ ЯДЕР В ТРЕХЧАСТИЧНЫХ РЕАКЦИЯХ


Ю.Н. Павленко


Предложен прямой метод определения распределения ветвей распада несвязанных состояний ядер. Метод основан на комплексном исследовании трехчастичных реакций в кинематически полных и неполных экспериментах. Вероятность распада резонансов определяется как отношение экспериментально наблюдаемых величин, а именно, дифференциальных сечений, соответствующих процессам возбуждения резонансов и их распада. Наиболее благоприятные условия для таких измерений имеют несвязанные состояния с энергией возбуждения, незначительно превышающей порог распада в один из возможных каналов. Анализируются особенности предлагаемого метода, приведены примеры его использования.

МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ ГІЛОК РОЗПАДУ НЕЗВ’ЯЗАНИХ СТАНІВ ЯДЕР В ТРИЧАСТИНКОВИХ РЕАКЦІЯХ


Ю.М. Павленко


Запропоновано прямий метод визначення розподілу гілок розпаду незв’язаних станів ядер. Метод базується на комплексному дослідженні тричастинкових реакцій у кінематично повних та неповних експериментах. Ймовірність розпаду резонансів визначається як відношення експериментально спостережуваних величин, а саме диференціальних перерізів, що відповідають процесам збудження резонансів та їх розпаду. Найбільш сприятливі умови для таких вимірювань мають незв’язані стани з енергією збудження, що незначно перевищує поріг розпаду в один з можливих каналів. Аналізуються особливості запропонованого методу, наведено приклади його застосування.